ВНУТРІШНЄ ОБЛАДНАННЯ СВІТЛИЦІ

         В нашій Світлиці з лівої сторони розташована піч (макет), її зробив вчитель праці (в минулому) Віктор Олексійович Кармазин. Піч завжди була побілена, її розмальовували різними візерунками. По зовнішньому вигляду печі  складалося враження про господиню. На припічку спали діти. В печі ви бачити горщики, в яких готували різні страви, виймали їх за допомогою рогача.

         В кутку -  лава з відрами і коромисло. Тут же знаходяться: кирп олов, знаряддя для сіна, соломи, серпи, якими жали жито, пшеницю, рубель для прасування. А це миска, в якій місили тісто для хліба, вона найстаріша річ в нашій Світлиці.

         За піччю в самому теплому місці розташовані: колиска для дитини і ліжко.

         Святий кут (покуть) – це місце для ікон, прикрашене рушниками з лампадкою, в якій запалювали свічку. Кожна людина, яка заходила до хати, зверталася з хресним знаменням до ікон.

         Також в святому куті знаходився дідух  – символ врожаю і достатку. Кожен рік після збирання врожаю, його обновляли, ставили новий сніп.

         За столом збиралася вся родина, сідали відповідно до віку.

         Скриня – в неї дівчина складала свій посох (придане) і коли від"їджала  з дому (заміжня) забирала з собою.

         Прялка була в кожній селянській хаті, тому що ткацтвом, прядивом, вишиванням займалася кожна жінка.

         Українську хату прикрашали вишиті рушники (обереги), різноманітна вишивка (серветки, скатертини, портрети).

         В нашій Світлиці є  вишивані рушники і ткані: весільні, плечові, утирач, покутник.

         Підлога була спочатку глиняна, потім дерев'яна. В залежності від достатку родини, на підлозі стелили доріжки, на стінах – килими.

ГОНЧАРСТВО

         Найдавніше в світі ремесло. Перша посудина, яку зробили люди, була з глини. Жінки плели горщики з гілля і обліплювали  їх глиною (в них тримали їжу). Одного разу такий горщик потрапив у вогонь, гілля згоріло, а глина спеклася і затверділа. Так люди почали готувати справу у горщиках.

         Первісні гончарі формували вироби вручну, обліплюючи кошик або дерев"яну форму глиняною масою завтовшки в палець.

         Ручний гончарний круг з"явився в ІV тис. до н.е.  Швидкообертовий круг (13-14 ст) витіснив ручне ліплення посуду.

         У 17-18 ст. Українське гончарство набуло вищого рівня розвитку. За свій вік гончар витягував на крузі 100-200 тисяч предметів. В нашій Світлиці зібрано матеріал з усіх куточків України різних часів.

          Цим глечиком понад 90 років. Потрапили вони до нас з с.Благодатне Амвросіївського району. На початку 20 ст. Це село було центром гончарного ремесла.

         Розпочав гончарну справу заможній хазяїн солодовник, що проживав у слободі Амвросіївській, привіз з Таврії 2-х прекрасних майстрів, які добре знали свою справу і створили власну майстерню.

         Відомі родини гончарів: Білостоцькі, Василянські, Лига.

         Товари, які вони виготовляли, користувалися на ярмарку Шахтарська, Торезу великим попитом.

         Серед гончарних виробів, які є в Світлиці, - це горнятко, келихи, макітри, глечики, тарілі, куманець кухлі, миски, вази, підсвічники, декоративні іграшки.

         За різних часів вони були виготовлені. Ці кув шини, горня, вази зроблені в м. Слов"янську, де з давніх давен виробляли глиняний посуд, керамічну плитку. Вони мають орнамент, пофарбовані і вкриті поливою.

         Цей горщик, гірнятка, іграшка потрапили до нас з Полтавської області с. Опішня – на сьогоднішній день – це найбільший центр українського гончарства. В Опішні 10 видів глини, з якої виробляють декоративний святковий і побутовий посуд, іграшки, керамічну скульптуру.

         Зараз в Опішні створено національний музей –заповідник українського гончарства під відкритим небом, єдиний в Україні інститут керамелогії, бібліотека по гончарству, спеціалізована  художня школа-інтернат (з 1 класу вивчають живопис, гончарство). Відомі династії гончарів: Василь Омельченко, Олесь Позивайло. В альбомі ви можете побачити гончарний круг, різні керамічні скульптури, глиняний посуд музею в с. Опішні.

         Також в Світлиці з домашнього посуду є: куманець з келихами (Слов"янськ), макітри (с.Благодатне).

ДЕРЕВООБРОБНИЦТВО

         Воно поширено було там, де були ліси. Найдавніші способи обробки – випалювання і видовблювання. Використовували гнучкі та еластичні породи дерев: явір, верба, груша, смерека, сосна, клен.

         Найдавніші різьбярі 19 ст. – сім'я Шкріб ляків з Гуцульщини. В нашій Світлиці знаходяться такі дерев'яні вироби.

         Предмети побуту: кирпо лов, гребінь, прялка, рубель (п.20 ст.) з с.Благодатне, веретено, коромисло з Амвросіївки, скрині (п.20 ст) – с. Б.Мішково.

         Миска – Польща, Лелеківський півострів, к.19 ст., колиска – Польща, Лелеківський півострів – 30р. 20 ст., етажерка – Амвросіївна, 50р.20 ст.

          Іграшки: сопілка, свищик, ляльки – Івано-Франківська область.

         Писанки – Тернопільська, Івано-Франківська, Хмельницька, Львівська області.

         Шкатулка – Чернівецька область, Ложки – Донецька область, Полтавська.

         Ступка, солонки, дерев"яний набір посуду, кухоні дошки – Донецька, Тернопільська обл..

         Жіночі прикраси - Івано-Франківська обл..

         Тут знаходяться вироби з дерева, які робили наші учні: підсвічник, писанки, келихи.